Дівчата, лінк на жаль кинути не можу, бо дірокол мені подарували. У скрапових магазинах варто пошукати (але зазвичай магнітних Марти Стюарт банально нема), ну або на аукціонах типу ебей. Ще можна на кіндстафі пошукати, але коли вони б/у то погано діроколять (і варто запитуватися чи був вживаний і у якому стані). Діроколи мають властивість тупитися, на жаль. Своє віконечко я вже тричі гострила.
І здам контору (вконтакті є група яка проводить СП власне по Марті Стюарт). Єдиний недолік таких СП: гроші заплачено і товар ще місяць як мінімум треба чекати.
Загалом кожен для себе вирішує і вибирає що і як йому зручніше.

(ой, чує моє серце - хворітимемо скрапом разом)

ой... як я розумію.
Мене також найближчим часом виселять, а ще ж Валентина мильного треба пережити, а потім 8-ме березня і ще трішки Дня Матері і можна про масштаби забути... творити в задоволення до грудня, так приблизно. Я на час свят перестаю готувати їсти... ну тобто я варю, але ... мило. Не прибираю, не мию посуд...  нічого не роблю тільки миловарю, фотографую, іноді гуляю з дітьом. Але все ж якщо мені можна зробити приємно, то мене балують новими формами. Бо це робить мене щасливою, хоч я ще більше й занурююся у своє хоббі.
Мене вже мама запитує, чи зможу я колись відмовитись від миловаріння? І я розумію, що не уявляю вже свого життя без нових ідей.
Мило - це кльово.

Угу... а я так чекала. Доведеться самій купувати. А в мене мильце під кодовою назвою "Ой снігу снігу білого насипала зима..."

Покажу Вам ще декілька зі своїх коробочок. По питанню часу то 10 хвилин таки доводиться на деякі витрачати, а на деякі  і в 5-ть можна вписатися.

tanya, ведмеді - всі гроші. Думала мені їх миколай подарує, навіть залишала "випадково" (для мужа" відкритим віконечко з ними, а нє...  Аж обідно. Так хотіла цю форму. Доведеться самій собі купувати
А я не можу натішитися купленими у Вас формами. Вже зі всіма кольорами і зі всіх сторін їх бавлю.
Снігопад:

Дуже класні коробочки. Найбільше мені подобається, що вони прозорі. Бо наші миделка такі гарнезні, що не гоже їх ховати. Хоча... іноді нема виходу.
Робила для милка-тортика ось таку коробульку:



А також для трьох миделок і бомбочок я робила майже будиночок ось такий:

Не буду говорити про собівартість таких упакувань. Скажу лише що задоволення від процесу їх створення безцінне.

ALLADANA, тільки діставати мильце з них випробування не для слабонєрвних .
А в мене ялиночки (Дівчата дякую за форму)


Глітери мають такий приємний скрабуючий ефект, але клієнти намилюються іншим боком мила, аби зберегти ялинку для краси

Спроба прокулінарити №2

Дякую. Про то як вдається робити такий ефект льоду не знаю. Якось само собою робиться.
Штампи... им... ну ті шо для скрапбукінґу. Силіконові коврики мають різну глибину рельєфу... а штампи зазвичай одинакову. Це єдина різниця.
Ну і аби не просто гола відповідь то покажу нові миделка. Смугастий світ мене не відпускає.

А ще є Кітті гламурне пацєтко

Власне, що формові більш для подарунку і як вже писалося після декількох разів користування формовим милом важко здогадатися про що воно було, чи ким воно було. А нарізне залишається гарним до останнього міліметра.
Робила я мильця зі штампами (я дуже захоплююся скрапом і вирішила спробувати використати ну не зовсім за призначенням новесенькі штампики). Мильце вдалося красивим і навіть гарно продається, але краси його на три-чотири миття

ну... "проби пера" у мене були років так три-чотири тому. Тому Ваша оця голочка як мінімум недоречна.
А виглядали вони наступним чином (фотографувати я тоді ще не вміла)
Дуже мені подобалися якісь прості форми і аби на просвіт мильце було гарним (хоч тепер не розумію свого тодішнього бажання)

А ще натерне на терці мило залите основою викликало у мене такі захоплюючі емоції

А ще вершиною майстерності тоді для мене було вплавити серце з основи у свою другу нульовку. Як на мене результат доволі непоганий.

А це моє улюблене зимове мильце. Хіт продаж три роки поспіль "Серце Кая"

Гарного всім настрою та позитивних емоцій (у нас лапатий сніжок падає... крааааааааааасааааааааааа!!! )

Я також активно (і доволі глибоко) драпала попередні слої, потім ше спиртиком поливала, і аж тоді заливала доволі теплий наступний рівень, бо мала страх, що розпадеться.
І ще одне з тієї ж серії смугастиків

пахне апельсинкою